Зустріч з Хортицею


Прийди, i ти побачиш зблизька

Походи, битви, їх життя —
Козацтва славного колиска
I чайок злети в майбуття!
Хортиця! Острiв-скеля серед колишнiх ненаситних порогiв сивого Днiпра!
Хортиця! Острiв-сонце, вiд якого розлiтаються по всій Українi променi Волi!
Хортиця! Острiв-колиска козацької Мужностi та Слави!
Хортиця! Острiв-серце нашої величної України!
Громадська організація «ОЛІМП» організувала і здiйснила поїздку ветеранiв АТО та членів родин загиблих на Хортицю: острів-музей пiд вiдкритим небом. Їхали з дітьми, щоб вони змалку вбирали в себе красу та силу рідної землі. Та спочатку теплим сонячним ранком привітний екскурсовод Надія познайомила нас з самим Запорiжжям: мiстом-трудiвником, мiстом-воїном, містом-історією. Звідки пішла ця назва? В дохристиянській Київській Русі пороги Дніпра були умовним кордоном, нижче за течією — чужинська земля, тому казали: за порогами. Держава розширилася, а назва лишилася.
Місце для греблі було вибране дуже вдало: вище неї зникали під водою усі пороги, а нижче — у своїй первозданній красі — лишалася українська святиня Хортиця! Біля лівого берега однокамерний шлюз шириною 19 м і довжиною 40 м і штучний канал у граніті до глибокої води. На дамбі Дніпрогесу 49 так званих «биків» і абсолютно всі туристи задають одне питання, коли проїжджають величну параболу греблі: «А чому не 50?». «Щоб у вас, любі друзі, були питання!».
Ще 15 років тому через Хортицю ходив тролейбус, але коли острів став Національним заповідником, маршрут пустили через Дніпрогес. В одних джерелах довжина острова 11 км, в других – 12,5 км. В обох випадках міряли кроками і ті, що «наміряли» більше, йшли проти вітру. У дощ. З грозою. Серед ночі.
Музей під відкритим небом «Козацька фортеця» був збудований у 2004 р. для зйомок фільму «Тарас Бульба» режисера Бортко. Кіношників попросили поставити його в такому місці, з якого б відкривалася велична панорама на візитівку міста – Дніпрогес, і щоб надалі фортеця функціонувала як музей. Одну з «козацьких» ролей грав М. Боярський.
Приємно, що всі працівники «фортеці» або у вишиванках, або у сукнях з вишивкою і розмовляють українською. В такому місці інакше і не можна! В центрі фортеці — майдан з діючою церквою, а по колу, біля частоколу — пушкарня, зброярня, кузня, канцелярія, шинок, куди ходять без жінок і т.і. Сувенірних яток – не перелічити! Чоловіки з булавами, діти – з шаблюками, жінки – з кулонами-оберегами.
О 12 годині на південному кінці острова — кінний театр, тому треба приїжджати раніше, щоб зайняти місця. Піки, виблискуючі на сонці шаблі, широкі шкіряні пояси, бунчуки з кінськими хвостами!.. Хлопці на своїх летючих конях показували карколомні номери з джигітовки. Театр дуже інтерактивний та веселий: багато глядачів брали участь у номерах, лунав сміх та щирі оплески. Краще приїжджайте і все побачите на власні очі!
Праворуч від входу до театру — музей чайок. На них козаки «літали» по річках і морях, нападали на турецькі «непереможні» кораблі, на них діставалися Стамбула.
У вихідні дні та канікули на Хортицю привозять дуже багато дітей, особливо з інтернатів. Історія, до якої можна доторкнутися, завжди краще вивчається і запам’ятовується. І коли діти стануть дорослими, то вже самі будуть творити історію рідної України.
Олександрівськ!.. Так на ім’я царя раніше називалося Запоріжжя, проводжав нас своєю зеленню, привітними посмішками мешканців, своїм вільним духом українського козацтва. Ми доторкнулися до нашої історії, до самого серця України – славетної Хортиці! На Сході кажуть: день дороги – 10 років дома. Тож подорожуйте Україною — вона вражає! Пізнавайте її і своє коріння! Любіть свою Україну!
Ми славних воїв пам’ятаєм —
Не змиє Волю часу плин!
Над хортицьким зеленим гаєм
Летить сердець козацьких клин!
Сергій Трофімов, ГО «ОЛІМП»

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *