Доля Ази | Вести Терновки

Доля Ази

 

Одного разу йшла з шахти “Тернівська” з роботи, небо затягло хмарами, починався дощ. З боку дороги по вулиці Ленінградська побачила, як сиділо двоє кошенят, притулившись один до одного: чорненька кішечка і рябенький котик — бідні, нещасні, нікому непотрібні. Мабуть, хтось вивіз і залишив напризволяще. Так мені шкода їх стало, аж серце заболіло. Забрала, принесла додому, нагодувала. Кішечку назвала Аза, вона швидко запам’ятала свою кличку. Минуло небагато часу, і котика не стало. Шукала кругом — ніде не знайшла, куди дівся — нікому не відомо. Аза прижилася і відчувала себе, як вдома, була спритною, ласкавою і дуже слухняною, та трапилася біда. Одного разу побачила, як Аза сидить надворі і плаче гіркими сльозами. Підійшла, подивилась, а в неї лопнула щелепа, рот розкритий: де і як вона потрапила в аварію — ніхто не бачив. Повезли у ветлікарню, зробили під наркозом операцію, але щось не дуже вдало. Приїхали додому, і щелепа розвалилася. Повезли у Павлоград — там є ветлікарня, де нам сказали, щоб ми її залишили, бо їй потрібна термінова операція.
Згодом зателефонували і сказали, що операція пройшла успішно, приїжджайте забирати. Поїхали забирати — яка ж Аза була рада, очі такі добрі, допиналася, щоб лизнути руки, і замуркотіла — така вона була вдячна!
А від нас — велика подяка молодим спеціалістам, що врятували нашу Азу, дай Бог їм міцного здоров’я і удачі в їхній такій нелегкій роботі, спасибі за їх умілі руки, нехай їм завжди щастить.
З повагою, хазяйка Ази

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *