Не старять школу ювілеї, в ній – вічний юності політ

    Школа …. Моя школа…. Ці слова відгукуються світлим почуттям в душі кожного. Школа в нашій пам’яті — це світлі класи, списана крейдою дошка, загублений щоденник, перша закоханість, суворі вчителі, батьківські нотації та шкільний двір, застелений різнобарвним листям осінніх дерев.

    Історія нашої школи — це мереживо долі учнів та вчителів, яке гармонійно     вплітається в  історію рідного міста Тернівка і всієї України.

… Все почалося в далекому 1970 році, коли наше місто ще було селищем міського типу, яке активно забудовувалося і розросталося. Шахтарі приїжджали  в наш край з далеких куточків країни і для їх діточок збудували нову гарну школу №4.

     На початку свого шляху це була восьмирічна школа, в якій отримували неповну середню освіту. Так було до 1972 року. Потім школа №4 стала надавати дітям повну середню освіту.

      50 років для школи – це певний рубіж, висока сходинка, на яку необхідно було піднятися. Це близько 210 000 уроків,  87 500 шкільних дзвінків.

      За піввіку школу очолювало 5 директорів. Це Полторацький Іван Микитович, Шумков Борис Миколайович, Ільчишин Володимир Васильович, Шевчук Валентина Михайлівна та Пятайкіна Олена Вікторівна. В школі за ці роки  працювало більше 130 педагогів, близько 2500 випускників здобули в ній  повну загальну середню освіту.

      Першим директором нашої школи був Іван Микитович Полторацький. Це відмінний фахівець, компетентний та вимогливий керівник, відповідальна та чуйна людина. Разом із своїм колективом він заклав фундамент освітнього та виховного процесу  в нашій школі, розпочав відлік успіхів і досягнень як учнів, так і педагогів. І пишатися було ким!  Меньшикова Людмила Інокентіївна, Балберіна Поліна Олександрівна, Могільнікова Валентина Тихонівна, Полякова Алла Григорівна, Гляненко Людмила Василівна, Ситник Лідія Михайлівна, Живаєва Галина Петрівна, Полторацька Зінаїда Дмитрівна, Петренко Валентина Олександрівна, Мовчан Любов Василівна, Горбунова Олександра Іванівна, Дядечко Надія Михайлівна, Завадський Іван Михайлович, Попович Василь Іванович  і Попович Тамара Павлівна    — ось ті, хто першими почали успішно прокладати шлях до країни людяності,  знань і світлої науки  для школярів нашої школи. Мабуть важко знайти в Тернівці людину, яка б жодного разу не чула прізвища цих педагогів, адже вони випустили в доросле життя не одне покоління місцевих мешканців.

        50 років! Це багато, чи мало? Це завершення шляху, чи початок нового відліку і нових досягнень? Одне ми знаємо напевне: це роки наполегливої праці, натхнення та радість перемог.

       50-річчя – не звичайний ювілей. Це ювілей домівки поколінь. Одні навчали, інші навчались. Школа – це не тільки стіни, насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це ті педагоги, хто щодня переступає поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, й ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони в пам’яті учнів та колег, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки. Це вчителі-ветерани праці, які нині перебувають на заслуженому відпочинку. Праця кожного з них – це золоті сторінки історії нашої школи.   

      На сьогодні у нас працюють  8 педагогів, які більше 30 років свого життя присвятили нелегкій і святій справі навчання і виховання. А вчителі Холоденко Раїса Олександрівна, Сидорова Марія Якимівна, Товчигречка Ольга Іванівна і  Кокшарова Олександра Сергіївна вже більше 40 років є для дітей мудрими порадниками, безцінними помічниками і справжніми першовідкривачами світу шкільних наук.

       Педагоги нашої школи не тільки навчають, а й навчаються самі, підвищують свою педагогічну майстерність, беруть участь у фахових конкурсах і здобувають перемоги. Призерами і переможцями обласного туру конкурсу «Вчитель року» в свій час стали Рябко Ю.А., Богданова В.М., Калугіна Л.І., Латинська Т.М., Мальцева Т.Г.,  Рябко В.А., Пятайкіна О.В., Трачук О.Є., Куслій Н.Т., Огиря А.М.   Кращі педагогічні наробки  творчих вчителів школи ввійшли в анотовані каталоги перспективного педагогічного досвіду закладів освіти Дніпропетровщини. Неодноразово школа демонструвала досвід впровадження профільного навчання на Всеукраїнській  виставці «Сучасна освіта в Україні».

     Нині ЗЗСО №4 міста Тернівки – це сучасні кабінети, комп’ютерна техніка та ноутбуки, інтерактивні дошки та мультимедійне обладнання. Та, перш за все, — це діти, вчителі та батьківська громада. Школа живе вогниками дитячих та вчительських сердець. Педагогічний колектив продовжує традиції, закладені вчителями старшого покоління та створює нові, які є актуальними в сучасності.

     Теплі слова хочеться сказати про батьків наших учнів, які є помічниками педагогів  в освітньому та виховному процесах. З їх участю реалізовано безліч добрих справ.  Найбільш значимі довготривалі шкільні проєкти «Чужого горя не буває», «Діти – дітям», «Щаслива лапа», які проходять спільно з батьківською громадою, виховують у наших учнів доброту, чуйність та відповідальність.

        Нашій школі – 50 років. Це солідний вік, міцний фундамент для нових злетів і звершень. Це історія багатьох поколінь педагогів і учнів, історія, в якій є місце  для сумного і радісного, для досягнень і втрат, помилок і відкриттів, невдач і успіхів. У кожної школи є свої переваги. Але є і те, що ріднить і об’єднує всі школи без винятку. Це їх випускники. У всіх долі склалися по-різному, обрані різні шляхи, але наша школа по праву пишається своїми випускниками.  Серед них є шахтарі та будівельники, викладачі ВНЗ та вихователі, лікарі та юристи. Але хочеться сказати про тих, хто  після закінчення школи повернулися до рідного навчального закладу в якості педагога. Це Лашкова Людмила Борисівна, Трачук Ольга Євгенівна, Беспалова Ольга Олексіївна, Селіна Анна Ігорівна та Большакова Валентина Володимирівна. Бажаємо їм довгого творчого педагогічного шляху і натхнення.

      Та є в історії школи і сумні сторінки. З болем в серці ми згадуємо наших випускників Попова Олександра та Жеребцова Володимира, які загинули на сході України, захищаючи суверенітет і незалежність Батьківщини. Ми пам’ятаємо їх і пишаємося ними.

      Головне завдання, яке ставить перед собою педагогічний колектив нашої школи, можна сформулювати наступним чином: створення освітнього простору, здатного забезпечити формування і розвиток самостійної особистості, здатної адаптуватися до мінливих умов соціуму, готової до усвідомленого особистісно-професійного самовизначення і саморозвитку. Коротко кажучи, педагоги школи працюють для того, щоб зі стін школи вийшли не просто освічені юнаки і дівчата, а гармонійно розвинені особистості.

     Від щирого серця вітаємо колектив ЗЗСО №4, батьків, випускників та учнів з ювілеєм нашої школи. Педагогам бажаємо професійних успіхів, невичерпної енергії, добрих і талановитих учнів. Ветеранам — міцного здоров’я, живіть довго і даруйте людям добро.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *