Поезії не змовкне джерело

Талант поета – це велике дарування Господа! І хоча існує думка, що талановитих людей не буває, божа іскра спалахує далеко не в кожній людині. Поетичний талант – він особливий. Поет занурює нас у світ афоризмів, метафор, асоціацій, віртуозно та гармонійно рифмує слова, передаючи нам свої думки та почуття. Недарма поетів звуть лікарями людських душ…


Наше місто дуже щасливе. На такій невеликій території живе та працює така велика кількість поетів, що нам може позаздрити будь-який мегаполіс. Тернівка пишається своїми талантами, а саме творчим клубом «Фенікс», який вже багато років працює при бібліотеці для дорослих і який 12 лютого відсвяткував свій перший ювілей – 10 років від дня заснування.


За десять років було написано багато віршів та видана велика кількість авторських збірок. Деякі вірші покладені на музику.
12 лютого в Тернівській міській бібліотеці для дорослих відбулося Свято – свято Творчості, Мудрості, Поезії та Любові! В літературній вітальні бібліотеки зібралися шанувальники творчості представників клубу. Поети читали свої вірші. Багато пісень заспівали вокальний ансамбль народної пісні «Червона калина», тріо «Ластівка». В цій творчій чарівній атмосфері було таке почуття, ніби сама муза Евтерпа завітала на свято і послала своє благословення.

Почесними гостями заходу стали мер м. Тернівка Тарелкін В.В., начальник відділу культури Підгорна О.І., поет м. Тернівка, член Національної Спілки Письменників України Теплов В.В, голова громадської організації «Олімп» Разінін О.
Дуже хочеться побажати «Феніксу» нескінченного польоту, творчого натхнення, розвитку та процвітання. Думаю, що висловлю думку багатьох прихильників творчості «Фенікса» — з нетерпінням чекаємо на нові вірші та пісні.

У заході взяли участь поети творчого клубу «Фенікс», вокальний ансамбль «Червона калина».

Директор КЗ «ТМЦБС»
Шашмурина Н.В.

Не пост, не чин и не профессия —
Она превыше всяких благ.
И потому она — поэзия,
Всё лучшее зовётся так.
И что ей милости и почести,
И жалкий лепет похвалы!
Она не терпит одиночества
И не выносит кабалы.
Не божество и не реликвия —
Она, как долг, зовущий в бой,
Как бескорыстие великое,
Как вечный спор с самим собой.
Лжецам и трусам неугодная,
Всем честным людям верный друг.
И потому она — народная,
Святое дело наших рук.
Как воздух и как хлеб полезная,
Туда, где душно и темно,
Приходит запросто поэзия
И открывает в мир окно.                                        Марк Лисянский


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *