Про зміни у сфері державної реєстрації


Доводимо до Вашого відома, що від 03.11.2019 року відбулися зміни в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Встановлено обов’язок державного реєстратора:

— визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб;

перевіряти цивільну правоздатність та дієздатність юридичних осіб;

перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи.

Згідно частин четвертої, п’ятої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо:

засновника (учасника), якому належить частка у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

особи, яка набуває частку у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

особи, якою набуваються майнові (корпоративні) права в юридичній особі;

особи, якій належать майнові (корпоративні) права в юридичній особі.

Згідно частини п’ятої статті 6 Закону, Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється:

щодо громадянина України – шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

щодо іноземця або особи без громадянства – на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.

Вимоги щодо цивільної правоздатності фізичної особи та її обсяг визначено статтями 24, 25 Цивільного кодексу України, вимоги щодо цивільної дієздатності – статтями 30-34 Цивільного кодексу України, про умови надання повної цивільної дієздатності зазначено у статті 35 Цивільного кодексу України, щодо обмеження дієздатності, визнання особою недієздатною, поновлення цивільної дієздатності зазначено у статтях 36-42 Цивільного кодексу України.

У разі подання заяви на проведення реєстраційних дій уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи (частина шоста статті 18, частина перша статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частина п’ята статті 6, частина друга статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є:

а) документ, що підтверджує повноваження законного представника особи;

б) нотаріально посвідчена довіреність;

в) відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти:

— від імені юридичної особи — в сфері державної реєстрації прав;

— від імені юридичної особи, фізичної особи-підприємця — в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Якщо представництво здійснюється за довіреністю, нотаріально посвідченою відповідно до законодавства України, встановлено обов’язок державного реєстратора здійснювати перевірку дійсності такої довіреності за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Внесено зміни до пункту 8 частини першої статті 1, частини п’ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі в цьому розділі – Закон), якими уточнено і впорядковано перелік осіб, які є заявниками у наступних випадках:

у разі подання заяви про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю (далі в цьому розділі – ТОВ/ТДВ) в порядку спадкування (правонаступництва) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі в цьому розділі – ЄДР), заявником є спадкоємець чи правонаступник учасника ТОВ/ТДВ або уповноважена ними особа;

у разі подання заяви про вихід з ТОВ/ТДВ для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, заявником є учасник, який виходить з ТОВ/ТДВ, його спадкоємець чи правонаступник або уповноважена ними особа;

у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, заявником є особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ, особа, яка відчужила (передала) її, або уповноважена ними особа;

у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу ТОВ/ТДВ та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, заявником є позивач або уповноважена ним особа.

Частиною третьою статті 4 Закону встановлені випадки, коли державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, відразу після вчинення посвідчувального напису на документі або підписання документа, що ним видається:

— у результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

— у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.

Одночасно частину першу статті 26 Закону доповнено пунктом 10, згідно з яким розгляд документів, поданих для державної реєстрації у результаті вчинення нотаріальних дій, передбачених абзацом першим частини третьої статті 4 цього Закону, здійснюється у такі строки: відразу після вчинення нотаріусом посвідчувального напису на документі або підписання ним документа. У разі нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов’язується з настанням певної обставини, державна реєстрація прав проводиться після настання певної обставини.

Частину другу статті 6 Закону доповнено пунктами, згідно яких державний реєстратор зобов’язаний:

1) встановлювати черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації.

2) перевіряти використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій.

До частини першої статті 15 Закону внесені зміни щодо вимог до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації.

1) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом (пункт 6 частини першої статті 15 Закону).

2) установчий документ юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, яка створена та діє на підставі модельного статуту) викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи).Справжність підписів на установчому документі юридичної особи, викладеному у письмовій формі (крім юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування), нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом (пункт 9 частини першої статті 15 Закону).

Дія абзацу першого пункту 9 частини першої статті 15 Закону в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію:

— створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу);

— що проводиться на підставі установчого документа юридичної особи, створеного на порталі електронних сервісів та підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри;

— громадського об’єднання; благодійної організації; релігійної організації; професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутами профспілок та їх об’єднань.

3) передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім випадків, передбачених законом (пункт 12 частини першої статті 15 Закону).

Частину п’яту статті 17 Закону викладено в новій редакції. Відтепер для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) ТОВ/ТДВ про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників. Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо у випадках, передбачених законом, таке рішення приймається без урахування голосів учасників у зв’язку з настанням певної обставини, подається документ, що підтверджує настання такої обставини.

При цьому слід мати на увазі наступне. У разі якщо ТОВ/ТДВ має два або більше учасників, рішення вищого органу товариства – загальних зборів учасників – оформлюється протоколом.

У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником одноособово та оформлюються письмовим рішенням.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону до рішення єдиного учасника товариства не застосовуються вимоги статей 32-36 цього ж Закону (порядок скликання, проведення загальних зборів учасників товариства, прийняття рішень з питань порядку денного, заочне голосування, опитування), що має враховуватись при оформленні рішення;

б) рішення загальних зборів учасників ТОВ/ТДВ про виключення учасника з товариства. Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо у випадках, передбачених законом, таке рішення приймається без урахування голосів учасників у зв’язку з настанням певної обставини, подається документ, що підтверджує настання такої обставини;

в) заява про вступ до ТОВ/ТДВ. Справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Разом з заявою подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину. На підтвердження правонаступництва юридичної особи використовуються відомості ЄДР, у тому числі установчі документи такої юридичної особи, що містяться в ЄДР;

г) заява про вихід з ТОВ/ТДВ. Справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ. Справжність підписів на акті засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу ТОВ/ТДВ та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ.

У разі державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, пов’язаних із входженням до складу учасників ТОВ/ТДВ іноземної юридичної особи, також подається документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо).

Підстави для відмови у державній реєстрації, встановлені частиною першою статті 28 Закону, доповнено наступними пунктами:

32) документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації»;

101) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

102) щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій.

Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи – підприємця, встановлені частиною другою статті 28 Закону, доповнено наступним пунктом:

31) документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *